опустить нос

сов.

1. кого-что фуровардан, паст (поин) кардан, партофтан, андохтан, гузоштан; опустить флаг байрақро фуровардан; опустить руки 1) даст поён кардан 2) перен. аз сари худ соқит кардан, ноумед (беғайрат) шудан что (наклонить) хам кардан; опустить гоолову сар хам кардан // что (потупить) поён афкандан; опустить глаза чашм поён афкандан

2. кого-что во, что андох-тан, ҷо кардан; опустить руку в карман даст ба киса андохтан

3. что (занавес и т. п.) пӯшидан, кашидан, фуровардан

4. что партофта гузаштан, соқит кардан; опустить подробности тафсилотро партофта гузаштан О опустить крыля беболу пар (рӯҳафтода) шудан; опустить нос лабу лунҷ овезон кардан, хафаю бедимоғ шудан; \опустить перпендикуляр мат. перпендикуляр кашидан

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

* * *

1) апусціць, мног. паспускаць, спусціць, мног. паспускаць

2) (пропустить) выпусціць, мног. павыпускаць, прапусціць, мног. папрапускаць, выкінуць, мног. павыкідаць, павыкідваць

см. опускать

-а α. προθετ. о -е, на -у, πλθ. -ы α.

1. μύτη, ρις•

2. ράμφος•

3. βλ. носик (2 σημ.).

4. βλ. носок

5. πλώρη, πρώρα.

6. ακρωτήριο, κάβος..

εκφρ.

из-под -а (носу) у кого – κάτω από τη μύτη κάποιου (έγγιστα)•

на -у – στα πρόθυρα, στο κατώφλι (πολύ κοντά)•

зима на -у – ο χειμώνας είναι στα πρόθυρα•

под -ом – κάτω από τη μύτη, μπροστά στα μάτια•

с -а, с -у – (απλ.) από κάθε άτομο•

- ом к носу – πρόσωπο με πρόσωπο (έγγιστα)•

вешать нос – κρεμώ τα μούτρα, σκυθρωπάζω•

драть, задрать (вздрнуть, поднять) нос – σηκώνω ψηλά τη μύτη, ξιπάζομαι, το παίρνω επάνω μου υψηλοφρονώ, περηφανεύομαι•

поставить (натянуть) нос кого – απατώ, κοροϊδεύω, πιάνω κορόιδο, παίζω τον παπά• δι-αμηχανεύομαι•

повесить нос (на квинту) ; опустить нос – κατεβάζω (σκύβω) το κεφάλι (θλίβομαι)•

показывать нос (носы) кому – ερεθίζω κάποιον (βάζοντας το μεγάλο δάχτυλο στη μύτη μου και ανοίγοντας τα υπόλοιπα)•

совать – χώνω τη μύτη μου ή τη μούρη μου (επεμβαίνω, ανακατεύομαι)•

утереть нос кому – τον ξεπερνώ, του βάζω γυαλιά, τον περνώ σκάλες•

уткнуть -; уткнуться -ом – αφοσιώνομαι ολοκληρωτικά ή απορροφούμαι πλήρως•

оставить с -ом – μτφ. γδέρνω, γδύνω, ξεγυμνώνω, αφαιρώ όλα• απατώ, πιάνω κορόιδο•

остаться с -ом кого – πέφτω σε γκάφα, την παθαίνω•

в нос говорить – μιλώ με τη μύτη (ένρινα)•

дальше своего -а не видеть – δε βλέπω παραπέρα από τη μύτη μου•

не по -у кому – δε γουστάρει σε κάποιον•

показывать.- куда – εμφανίζομαι, ξεμυτίζω κάπου•

столкнуться (встретить(ся) нос(сом) к -у – συναντώ απρόοπτα, πέφτω επάνω, τρακάρω•

перед -ом – μπροστά στη μύτη (εγγύτατα)•

зарубите это на -у – χαράξτε το καλά στη μνήμη, δέστε κόμπο στο δάχτυλο (για να μήν ξεχάσετε).

1) ( переместить вниз) abbassare, calare

2) ( наклонить) piegare, chinare, abbassare

3) ( поместить вниз) calare, collocare in basso

4) ( откинуть) abbassare, ripiegare

5) (сделать пропуск, исключить) omettere, tralasciare

* * *

1) ( переместить вниз) abbassare vt, far scendere, calare vt

2) ( двинуть вниз) abbassare vt

3) В (склонить, наклонить) abbassare vt, chinare vt

4) В в В (поместить вниз, погрузить) calare vt

5) В (откинуть, придав лежачее положение) abbassare vt

6) В (сделать пропуск, исключить) omettere vt, sopprimere vt; saltare vt разг. тж. невольно

••

* * *

gener. lasciar fuori (в печати-слово, фразу)

1. голова (часть тела)

2. голова, ум, сознание, рассудок

3. голова, штука; единица счёта

4. вершина, верхушка

5. конец, кончик чего-л. (в пространстве или в размерах предмета)

6. край, начало или конец

7. головка, маковка, шляпка

8. спинка; опора для спины у какого-н.сиденья

9. конёк, купол; верхняя часть крыши

10. передок; передняя часть (телеги, саней, тарантаса, лодки)

11. носок; передний конец обуви или чулка

12. колос (соцветие злаков)

13. перен. голова, глава, главарь (руководитель, начальник)

14. в поз. опр. передний, первый

– вуй дене ойлаш, вуй дене мутланаш, вуй дене кутыраш

– вуй йыр шоналташ

– вуй йомаш

– вуй йомдараш

– вуй кошаргаш

– вуй кошарташ

– вуй пӧрдеш, вуй савырна

– вуй пудыранаш

– вуй пыташ

– вуеш кодаш

– вуеш логалаш

– вуеш налаш

– вуеш шуаш

– вуеш шушо

– вуйлан муаш

– вуйлан толаш

– вуйым кочкаш

– вуйым корштараш

– вуйым кудалташ

– вуйым налаш

– вуйым нӧлталаш

– вуйым нулташ

– вуйым ойыраш

– вуйым ончыкташ

– вуйым пуаш

– вуй пуыдымаш

– вуй пуыдымо

– вуйым пудыраташ

– вуйым пудыратылаш

– вуйым пӱтыраш

– вуй пӱтырышӧ ава

– вуйым пытараш

– вуйым пышташ

– вуйым саваш

– вуйым сакаш

– вуйым шияш

– вуйым шупшаш

– вуйын шогаш

– вуйыш каяш, вуйыш кӱзаш

– вуйышко толын пураш

– вуй пулчаш

– вуй пулчымо ӱдыр

– вуй пулчышо ава, вуй пулчышо вате

– вуйым туржаш